Тема #228699

Ну от і все...подай-но запальничку.
І з спогадів зроби мені коктейль.
Любов до тебе-жевріє як свічка.
Вона святкує свій останній день...

То скиглить,то несамовито б"ється
Як в клітці птах,що зроду не літав...
Ти так уміло доторкнувся серця,
І так недбало душу розтоптав...

Згубились наші мрії веселкові...
Вино кохання випилось до дна...
І небо переділено надвоє,
І навпіл переділена земля...

Ми наче близько,але так далеко.
Ми наче рідні,та такі чужі.
В моєму неб-і ти чужий лелека
І ти чужа синиця-у руці...

Ну от і все...подай-но запальничку,
Бо я підпалю навіть від зірок
Любов до тебе,цю шкідливу звичку,
Отруйнішу за сотні цигарок.

Нехай згорить,як та зоря уранці,
Як свічка,що була мов оберіг.
Бо в серці-ще відбитки твоїх пальців,
А на душі-відбитки твоїх ніг.

Автор: Надя Ковалюк

_______

Ну вот и все ... подай-ка зажигалку.
И с воспоминаний сделай коктейль.
Любовь к тебе - исчезает как свеча.
Она празднует свой ​​последний день ...

То скулит , то неистово бьется
Как в клетке птица, никогда не летал ...
Ты так умело коснулся сердца ,
И так небрежно душу растоптал ...

Потерялись наши мечты радужные ...
Вино любви випилось до дна ...
И небо переделена надвое ,
И пополам переделена земля ...

Мы как близко, но так далеко.
Мы как родные , и такие чужие .
В моем небо - и ты чужой аист
И ты чужая синица - в руке ...

Ну вот и все ... подай-ка зажигалку ,
Потому я зажгу даже от звезд
Любовь к тебе , эту вредную привычку ,
Ядовитее сотни сигарет.

Пусть сгорит , как и звезда утром ,
Как свеча, была как оберег.
Потому что в сердце - еще отпечатки твоих пальцев ,
А на душе - отпечатки твоих ног.

Автор : Надя Ковалюк